Бялик

Ти взагалі відмовився від дірки й наповнив центр тихою суттю — що, чесно, само собою вже характер. Проґавлений, недооцінений і потайки кращий, ти той рідкісний скарб, який вражає тих, хто справді розуміється. Тобі не треба кипіти, щоб довести свою цінність.