Зупинений годинник

Ти завмер на 4:17 десь минулої весни й вирішив, що це цілком годящий час, назавжди. Двічі на добу ти прекрасно, випадково маєш рацію, і ти чіпляєшся за ці дві миті, як за всю свою особистість. Ніхто не поміняв тобі батарейку, бо в глибині душі всі поважають цю відданість.