Равлик після дощу

Ти по-справжньому оживаєш лише тоді, коли асфальт мокрий, а весь світ пахне дощем і можливістю. Ніжний, мрійливий і глибоко нічний, ти вибираєшся назовні, блискучий, щойно починає мрячити, і зникаєш, перш ніж прокинеться хоч хтось практичний. По суті, ти вірш, що лишає за собою блискучий слід.