Привид у Дивані

Ти не тікала і не ховалася навмисне — ти просто ковзнула між подушками дивана і розчинилася у великому засипаному крихтами потойбіччі. Ніхто не пам'ятає, коли ти зникла. Тепер ти існуєш лише як легка підозра, як оте 'стоп, а хіба їх не було дві?', що навіки переслідує день прання.