Зефір

Ти той м'який західний вітер, про який поети ніяк не наговоряться: пливеш садами, легенько торкаєшся єдиної пелюстки й випромінюєш енергію людини, яка вже зробила догляд за шкірою і пробачила всіх ворогів. Ти рухаєшся повільно, рухаєшся лагідно — і чомусь завжди приходиш саме тоді, коли комусь треба видихнути. По суті, ти обтяжена ковдра, яка навчилася подорожувати.