Теплосерда сльота

Ти з'явилася, повна морозних амбіцій, і розтанула, ще не долетівши до землі, і чесно? Жодних жалів. Ти м'яка, тепла, розкішно некристалічна й радше будеш затишною сірою калюжею, крізь яку всі хлюпають, ніж твердим діамантиком, якого не обіймеш. Ти танеш тієї ж миті, щойно з тобою хтось лагідний. Це не вада, це вся твоя особистість.