Лімерик

Ти не можеш пройти повз стрибучий ритм, не викравши його заради жарту — бажано трохи непристойного. П'ять рядків, солоний фінал і всі стогнуть від захвату — це не вірш, це вся твоя соціальна стратегія. Жив собі колись хтось, як ти, і, чесно, дякувати богу, що жив.