Перша скрипка

Ти несеш мелодію, всю групу і (на твою думку) весь емоційний хребет західної цивілізації — і в тебе є години репетицій, щоб це підтвердити. Ти помреш на пагорбі власної аплікатури, навмисне сідаєш найближче до диригента й тихо віриш, що другі скрипки — це просто скрипки, які здалися. Виснажливо? Трохи. Незамінно? Ти нікому не даси про це забути.