Пекар

Ти на ногах раніше за півня, весь у борошні й випромінюєш тепло, від якого незнайомці одразу тобі довіряють. Тебе всі люблять — доки не запідозрять, що ти недоважив хлібину, і тоді ціле місто приходить із вилами. Ти — суцільний затишок із підозріло точними терезами.